Майк Маєрс

Майк Маєрс (Mike Myers / Майк Майерс) мріяв стати коміком з 4 років: «Думаю, я заразився цим вірусом від батька, який обожнював комедію. Він продавав енциклопедії, але, опинившись серед незнайомих людей, починав вигадувати собі екзотичні професії. Наприклад, казав, що працює барабанщиком на титрах шоу «Неможлива місія».

У 19 років Маєрс вступив до театральної трупи Second City Comedy Troupe. Він прийшов на проби у той самий день, коли здав останній іспит у ліцеї, і відразу був зарахований. Майк виступав у Торонто, потім переїхав з Канади до США і почав грати у чиказькому Second City, де свого часу дебютували такі відомі комедіанти, як Білл Мюррей, Джон Белуші, Ден Ейкройд.

Пропрацювавши у Second City два роки, Маєрс вирушив до Великобританії: «Мої батьки – англійці, що переїхали до Канади, і мені хотілося пожити на моїй історичній батьківщині. Проте в Англії мені не щастило. Я виступав у якихось брудних барах, глядачі свистіли й гнали мене зі сцени. Так само вони зустрічали і Х’ю Гранта – ми з ним підробляли в одному закладі». Через два роки Майк повернувся в Америку.

Майк Маєрс (Mike Myers / Майк Майерс) мріяв стати коміком з 4 років: «Думаю, я заразився цим вірусом від батька, який обожнював комедію. Він продавав енциклопедії, але, опинившись серед незнайомих людей, починав вигадувати собі екзотичні професії. Наприклад, казав, що працює барабанщиком на титрах шоу «Неможлива місія».

У 19 років Маєрс вступив до театральної трупи Second City Comedy Troupe. Він прийшов на проби у той самий день, коли здав останній іспит у ліцеї, і відразу був зарахований. Майк виступав у Торонто, потім переїхав з Канади до США і почав грати у чиказькому Second City, де свого часу дебютували такі відомі комедіанти, як Білл Мюррей, Джон Белуші, Ден Ейкройд.

Пропрацювавши у Second City два роки, Маєрс вирушив до Великобританії: «Мої батьки – англійці, що переїхали до Канади, і мені хотілося пожити на моїй історичній батьківщині. Проте в Англії мені не щастило. Я виступав у якихось брудних барах, глядачі свистіли й гнали мене зі сцени. Так само вони зустрічали і Х’ю Гранта – ми з ним підробляли в одному закладі». Через два роки Майк повернувся в Америку.

Продюсер Лорн Майклс запросив багатообіцяючого коміка у популярну телепрограму «Прямий ефір в суботу увечері». У 1991 р. він запропонував Майку спробувати себе у кіно. «У мене тоді було аж три персонажі в «Прямому ефірі»: Вейн з піратської станції, ведуча Лінда, яку я скопіював з власної бабусі, та Дітер – зірка німецького ток-шоу, – розповідає актор. – Я вирішив використати Вейна, написав про нього сценарій, і фірма «Парамаунт» профінансувала мій проект. Я не думав, що з цього взагалі щось вийде».

Комедія «Світ Вейна» стала хітом у США і принесла Маєрсу та його екранному партнеру Дана Карві приз «MTV Movie Awards» за найкращий дует. Однак Майк не міг у повній мірі насолодитися успіхом: за місяць до прем’єри «Світу» від хвороби Алцхаймера помер його батько, який сильно вплинув на життя та кар’єру сина. Маєрс «за інерцією» грав у «Прямому ефірі», знімався у фільмах «Світ Вейна-2», «Я одружився з вбивцею», «Чиста сторінка», але задоволення від роботи не отримував: «Навколо мене йшла безкінечна похоронна процесія. Спочатку у дружини помер брат, потім тітки, потім дід з бабусею. Кожний дзвінок – запрошення або на студію, або на кладовище».

У 1994 р. актор пішов з «Прямого ефіру», повернувся до Канади і на два роки залишив шоу-бізнес. Одного дня він почув по радіо пісню Берта Бакараха «Погляд кохання» і відразу вигадав історію про міжнародного супершпигуна [Остіна Пауерса->ostin-powers]. Через три тижні Маєрс закінчив першу версію сценарію майбутньої картини і запропонував її Майку Ле Лука з кінокомпанії «Нью Лайн». Потім до них приєднався режисер Джей Роач, котрий написав новий варіант сценарію, повний хуліганських жартів. «Усі вважають, що «Остін Пауерс» – це пародія на Джеймса Бонда, – каже Маєрс, – проте нам більше хотілося відтворити божевільну атмосферу комедій на кшталт «Рожевої пантери». Ми набагато більше уваги приділили противнику агента, Доктору Зло. Коли стрічка вийшла на екрани, ми були вражені, з яким ентузіазмом публіка зустріла цього персонажа. Його навіть відзначили премією MTV як найкращого лиходія року».

У продовженні картини, що отримало назву «Остін Пауерс: Шпигун, який мене спокусив», комік перевтілився вже у трьох героїв: Пауерса, Товстого Мерзотника та Доктора Зло (остання роль знову принесла йому нагороду «MTV Movie Award»). Деяким критикам гумор Маєрса видався занадто грубим, однак це не вплинуло на стрімкий ріст популярності актора: після вражаючого успіху другого «Остіна» (205 млн. доларів у США) він став однією з найдорожчих голлівудських зірок.

«Ми з Джеєм Роачем весь час мріємо робити серйозні розумні фільми, – жартує Майк, – але чомусь обов’язково створюємо комедію». Влітку 2002 р. відбулась прем’єра третьої частини «Остіна Пауерса», де Маєрс, крім трьох вищезгаданих персонажів, зіграв нового негідника на ім’я Голдмембер. За зйомки коміку заплатили 25 мільйонів. Іншим великим успіхом актора стало озвучування головного персонажа у двох [«Шреках»->shrek]. Щоправда, інший потенційний хіт Маєрса, [«Кіт в капелюсі»->cat-in-the-hat], став провалом і одним з найгірших фільмів 2003 р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *